Новости компании
|
Музей Івана Гончара – легендарна
скарбниця, утворена звитягою однієї Людини. Із середини 1950-х років
талановитий митець Іван Макарович Гончар (1911 – 1993) в умовах
протистояння тоталітарному режимові провадив титанічну
збирацько-народознавчу роботу, в результаті якої постала збірка перлин
народних старожитностей XVI – XX ст., а його хата-майстерня
перетворилася на своєрідний «Ноїв ковчег» української культури.
1993
року в Києві створено державний Музей Івана Гончара. Згодом він
перетворився на Український центр народної культури «Музей Івана
Гончара» (1999), а 2009 – здобув статус «національний», що
розбудовується за дороговказами свого Засновника: надбання української
культури мають бути відкритими для суспільства, висвітлюватися вповні,
віднаходити своє спадкоємництво й розвиток у всіх сферах життя нації.
Нині
збірка Музею налічує понад 20 тис. творів народного мистецтва,
предметів традиційного побуту й звичаєвої обрядовості, стародруків,
архівних матеріалів, живописних і скульптурних робіт І.М. Гончара.
|
Ivan Honchar (1911 – 1993), a
prominent and distinguished cultural figure, began actively collecting
cultural artifacts in the early fifties, and soon his house became a
private “clandestine” museum. Inspired by his devotion to Ukrainian
culture, he ignored both the official pressure of ideological precepts
and suspicions of the KGB, in order to amass a collection of art objects
which otherwise would have been irretrievably lost. Honchar’s home
became a veritable monument to the distinctive Ukrainian production of
fine and decorative art.
In 1993 his private collection was given the
status of a state-run museum. Today it is world renowned as a research
and cultural institution with impressive holdings of over 20,000
artifacts dating from the 16th to the 20th century. Among the artifacts
are: embroidered towels, rugs, clothes, head gear, pottery, earthenware,
toys, painted Easter eggs, wood carvings, folk musical instruments,
naïve art paintings, sculpture, and icons created by folk artists,
documentary photographs, as well as ethnographic paintings and
sculptures made by Ivan Honchar.
Admission: 15 hrn |
Вартість вхідної
плати та екскурсійного обслуговування
Вартість вхідного квитка: для
дорослих - 15.00 грн., для учнів, студентів та
пенсіонерів - 3.00 грн.
Екскурсійні
послуги: група до 15 осіб – 15 грн., група від 16 до 25 осіб – 25 грн.
 Історія становлення музею
Віддавна пагорби, що велично височіють в Києві, були святою землею для давніх цивілізацій, слугували надійним прихистком для духовного подвижництва. Саме на цих священних кручах поставали храми українського духу, які впродовж віків оберігали нетлінні карби народу, а з тим – забезпечували подальше національне буття. Символічно, що тут в середині минулого століття звитягою життя однієї людини було закладено підмурки ще однієї могутньої твердині українства. Цим будівничим став Іван Макарович Гончар (27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський і культурний діяч, талановитий скульптор, живописець та графік, самобутній народознавець і самозречений колекціонер.
Іще юнаком, у полум’ї воєнного вандалізму, Іван Гончар заприсягнувся – якщо виживе, то все своє подальше життя присвятить збереженню й примноженню культурних святинь рідного народу. Вже пізніше він постане Шевченківським «апостолом правди» на культурницькій ниві українців. Понад три десятиліття, з кінця 1950-х років, в умовах жорсткого протистояння тоталітарному режимові він провадив титанічну роботу, спрямовану передусім на комплексне вивчення, реконструкцію та популяризацію українських культурних традицій минувшини. В результаті постала збірка перлин народних старожитностей, а хата-майстерня Гончара перетворилася на своєрідний «Ноїв ковчег» української культури.
В 1993 році указом Президента України в Києві було створено державний Музей Івана Гончара, однак уже по смерті його фундатора. За десятиліття він перетворився на Український центр народної культури (а в 2009 році отримав статус «національний»), що проторює собі шлях за дороговказами свого незабутнього засновника.
Музейна збірка
Нині збірка Музею налічує понад 20 тисяч творів народного мистецтва XVI–ХХ століть, предметів традиційного побуту, стародруків. Серед них: унікальні колекції рушників, килимів та одягу (понад 3,5 тисячі одиниць збереження); керамічні вироби – від макітер, горщиків і мисок до зооморфної пластики, іграшки та кахель – з різних гончарських осередків України (понад 1,5 тисячі одиниць); цінна колекція народних музичних інструментів, рідкісних писанок, вироби з дерева, металу та скла (понад 800 зразків). Пріоритетною є збірка українських народних картин (зокрема «Козаків Мамаїв») – понад 1000 одиниць, а також ікон народного письма (понад 700 експонатів). Окремими полотнами представлене професійне малярство. Приватна бібліотека І.М. Гончара налічує близько 3 тисяч українознавчих видань, частина яких – стародруки (Апостол 1625 р., Октоїх 1640 р. тощо) та рідкісні книги, що за радянських часів зберігалися переважно у «спецхранах» і за утримування бодай однієї з яких можна було потрапити до в’язниці. Значну наукову цінність складає архівний фонд: рукописи, листи, записники, щоденники, аудіо- та фотоматеріали І.М. Гончара та нові надходження, архіви видатних діячів української культури сучасності – Ніни Матвієнко, Миколи Будника, Георгія Ткаченка, Володимира Підгори та ін. Особливої уваги заслуговує історико-етнографічний мистецький альбом "Україна й Українці" (20 томів, разом понад півтори тисячі листів). Творча спадщина засновника Музею також є вагомою: 170 скульптурних робіт (гіпс, кераміка, бронза, мармур та ін.) і понад 1100 живописних і графічних творів (портретна галерея історичних героїв і діячів української культури, народні типажі, жанрові композиції, ескізи до пам'ятників, а також дрібна пластика).
Експозиція
2004 року до Дня Незалежності України було відкрито першу чергу експозиції, яка висвітлює різні аспекти традиційної культури українців – красу і філософію народного повсякденного життя, християнські чесноти та національні ідеали, людські взаємини та спілкування з природою. Тематична структура загальної експозиції складається із основних частин, умовно названих "Буття", "Краса", "Символи" "Віра" ("Українське християнство"), "Нація", "Світ", "Сьогодні" ("Іван Гончар"). Вона покликана передусім не нав’язувати відвідувачам готові концепти, а спонукати їх до активного і творчого пошуку відповідей на свої запитання. Відповідно до архітектурно-просторового рішення увесь ряд експонованого має нести значний інформаційно-енергетичний потенціал і бути засобом багаторівневої комунікації. Використання мінімальної кількості виставкового обладнання, застосування найсучасніших мультимедійних засобів покликані досягти максимального ефекту експозиційних композицій, дати відвідувачам відчуття гармонійної присутності й інтерактивного сприйняття навколишнього простору, сприяти зростанню зацікавленості серед молоді культурною спадщиною своїх пращурів, формуванню уявлень про традиційну народну культуру українців як не про архаїчне явище чи порох з «бабусиних скринь», а цілком модернове явище, основу повноцінного буття нації.
НЦНК сьогодні
Принципово важливим для співробітників Центру і всієї громади «гончарівців» є забезпечення спадкоємності традиційної культури в Україні згідно духовних настанов Івана Гончара: надбання української культури мають бути відкритими для суспільства, висвітлюватися вповні, віднаходити своє спадкоємництво й розвиток у всіх сферах життя нації. Адже його громадський музей виник як протидія варварській політиці, що визначала мистецьке та культурне життя мільйонів людей. Тоді, у 1960–70-і роки, це був виклик тоталітарному режимові від громадянина і мистця. Те, що зробив за своє життя Іван Гончар, можна по праву назвати звитягою, адже його доробок порівнюється зі здобутками цілої наукової інституції.
Сьогодні ж постання на основі громадського хатнього музею державного Центру народної культури є не лише необхідним для культурно-мистецького життя України, а й закономірним у світовому контексті розвитку етнокультурної сфери й музейної справи. При Центрі діють: студія і клуб української народної вишивки, народної пісні і танцю, відбуваються майстер-класи з різних галузей народного мистецтва, проводяться мистецькі «вечорниці», фольклорні свята та ярмарки народних ремесел, організовуються конференції, круглі столи, семінари-практикуми.
Цей науково-мистецький і культурно-просвітницький заклад перетворюється на один із провідних осередків збереження і примноження національної культурної спадщини, формування духовно повноцінної нації, як про це мріяв його незабутній фундатор: «Усе, що ви побачите в Музеї, хай збудить у вас почуття палкої, найщирішої любові до поетичної душі Матері-України і хай любов ця стане могутнім стимулом для її прекрасного майбутнього та буйного розквіту».
Киев
(044) 288-92-68 вт-вс. 10:00-17:30, пн.-выходной
|
ВНИМАНИЕ! Убедительная просьба писать только отзывы и комментарии по
работе данной компании (впечатления от товаров и услуг, о сервисе
обслуживания, компетентности персонала).
|
WYPXsoFOL
| e-mail: zbigniew.babik@uj.edu.pl |
2012-02-26 22:58:08
I literally jumped out of my chair and danced after raenidg this!
|
Январского Восстания ул., 29