Відкриття мультимедійного художнього проекту «Чингізиди України»

У четвер, 25 червня, у галереї «Дукат» відбулося відкриття мультимедійного художнього проекту «Чингізиди України»

На презентацію завітали політики, представники медіа, бізнесмени та митці, зокрема, були присутні Голова правління OTPBankДмитро Зінков, генеральний продюсер ESGroup Людмила Обертинська, президент Громадського об’єднання «Велика країна» Тетяна Костенко, Заступник Голови департаменту зовнішніх відносин Меджліса кримськотатарського народу Февзі Амзаєв, генеральний директор Національного інформаційного агентства «Укрінформ» Леонід Новохатько, головний редактор журналу «ELLE» Софія Забуга, Голова комісії з питань свободи слова при Президентові України Тарас Петрів, народний депутат Олесь Доній, письменниця Ірена Карпа, світська діва Світлана Вольнова, музикант Фома, художник Майкл Марфенко, арт-куратор Алла Кучинська (Нью-Йорк) та багато інших.

Гість церемонії викладач легендарного Мухінського училища пітерський мистецтвознавець Ірина Топорова зізналася, що підкорена благородною атмосферою презентації та дивовижного приміщення у центрі Києва, де вона мала місце. «Величний краєвид, що відкривається з вікон галереї «Дукат», примушує тебе прислухатися і побачити усе, що тут відбувається. Тож, коли я вслухалася у музику Алли Загайкевич, що тут звучала, була приємно здивована. Це дійсно класна музика: у ній розкриваються усі пристрасті татарського життя – ти немов вдихаєш степове повітря, чуєш завивання вовків, змагаєшся у запеклому бою, бачиш калюжі крові і відчуваєш невимовну тугу. Важко було б відшукати більш бездоганний варіант, який би так абсолютно відповідав представленому тут зображальному рядові».

Живописець Юрій Нікітін створив першу в історії художню реконструкцію портретів кримських ханів династії Гераїв, нащадків легендарного Чингізхана, лідерів середньовічної кримськотатарської держави, що протягом 300 років була провідним геополітичним утворенням на теренах нинішньої України. Композитор Алла Загайкевич, яка прочинила модерному світу унікальність старовинного кримськотатарського мелосу працюючи над фільмом Олеся Саніна «Мамай», створила до виставки музичну інсталяцію «Два кольори світу: Червоний – Синій».

Надихнула ж обох митців захоплююча книга історика Олекси Гайворонського «Повелителі двох материків», що вперше подає історію ханства з кримоцентричних позицій.

Презентація цього унікального видання відбудеться 1 липня о 19-00 у галереї «Дукат» (вул. Грушевського, 4).

Сама ж виставка «Чингізиди України» працюватиме у «Дукаті» до 9 липня – щоденно з 11-00 до 19-00.

Проект представляють:

«Клініка Дорошенка Грищенка», галерея «Дукат» та видавництво «Оранта».

Генеральний партнер проекту: ГО «Велика країна».

Інформаційні партнери проекту: журнал «Антиквар», культурне співтовариство VG.CO.UA

Чингізиди України

Більше 300 років на мапі Європи існувала держава, що виразно впливала на геополітичну, культурну та освітню ситуацію всього континенту: Кримське ханство. Його господарі з династії Гераїв сповідували іслам та належали до однієї з найшановніших у світі династій – Чингізидів, нащадків Чингізхана. Певний час вони були васалами Османської імперії, але вели незалежну зовнішню та часто – й військову політику, яка тою чи іншою мірою інспірувала міжнародну ситуацію від Італії до Московії. Вони створили перший на східноєвропейській території вищий навчальний заклад – Зинжирли Медресе, навчатися до якого приїздили студити не лише з країн ісламу, але з Польщі й Литви. Їхні палаци будували славетні італійські зодчі, а мечеті – найкращі турецькі.

В державному устрої Кримське ханство дало один з перших в історії прикладів демократії, яка нині вважається провідною ознакою належності до європейської цивілізації. За 200 років до перемоги парламенту над королем в Англії, за 300 років до Великої французької революції голова держави тут обирався, а не займав престол за правом прямого наслідування.

З XVIII століття, коли Крим захопила Російська імперія, пам’ять про його історію та велич династії Гераїв цілеспрямовано знищувалася. 65 років тому самий кримськотатарський народ зазнав депортації з рідної землі. Ця річниця – важливий привід нагадати світові про блиск та славу Кримського ханства. Доля цієї держави – унікальна й донині не осмислена складова до розуміння історичної мультикультурності та взаємопов’язаності України, Туреччини, та всієї Європи. 

Мова візуального мистецтва та музики не потребує перекладача. Тому саме ці медіа є найкращими носіями, аби передати навіть не підготованому споживачеві просвітницьке й емоційне послання про Кримське ханство та його володарів – європейських монархів-мусульман з роду Гераїв.

Галерею їхніх портретів вперше в історії відтворено українським художником Юрієм Нікітіним. В архівах збереглися зображення усього чотирьох кримських ханів – достатньо умовних, як вимагала ідеологія та естетика османської мініатюри. Працюючи в архівах Бахчисарайського музею-заповідника разом з істориком Олексою Гайворонським, Нікітін створив унікальну реконструкцію образів ханів Гераїв, беручи до уваги як естетичні канони сучасного цим Чингізидам мистецтва, так і будь-які відомості про зовнішність, одяг, характер монархів з письмових джерел. Включно з інформацією, хто за національністю була мати того чи іншого володаря.

Це художньо-історичне дослідження саме по собі становить культурну сенсацію.

Створене в розробленій автором техніці живопису на шкірі, воно є візуально-просвітницькою складовою проекту «Чингізиди України», запрошуючи уяву до вишуканої подорожі історичними стилями та контакту з виразними характерами ханів Гераїв – будівничих та воїнів, поетів та містиків, сибаритів та мудреців.

Емоційний сплеск, діалог сьогодення та середньовічного Криму Гераїв створює музична інсталяція доцента Національної музичної академії України Алли Загайкевич. Віртуозно поєднуючи старовинну кримськотатарську мелодику та сучасну електронну музику вона звільнює свідомість від культурних стереотипів, актуалізує споріднене ментальне коріння народів Чорноморського басейну. Поєднання естетської історичної гри із модерними звуковими враженнями вибудовує особливий простір. В якому взаємопроникнення нашої ідентичності та історичної долі стають більш зрозумілими навіть тим, хто цього не усвідомлює.

Довідка про авторів мультимедійного проекту «Чингізиди України»

Юрій Нікітін – живописець, іконописець, художник театру та кіно. Учасник більше 30-ти персональних та збірних арт-проектів, серед яких – VI Бієннале сакрального живопису в Гожові (Польща, 1990), фестиваль мистецтв Zrinski (Хорватія, 1999), виставки Onepia-Sni (Драма, Греція, 1998), «Прикликання Кармапи» (Київ, 2003). Художник-постановник фільму «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура» (режисер Віктор Гресь, 1987). З 1983 р. займається іконописом та розписом православних храмів. Створені ним ікони та фрески прикрашають храми України, Росії, Грузії, Польщі, Ватикану. Роботи зберігаються в зібраннях Національного університету Острозька Академія, Національної філармонії України, Музею історії м. Києва, Музею м. Чаковець (Хорватія), колекціях Вальтера Кардинала Каспера (Італія), Любомира Кардинала Гузара (Україна), Патріарха Філарета (Україна), Президента України Леоніда Кучми та інших. 

Алла Загайкевич – композитор, доцент кафедри композиції та музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України, де у 1997 р. заснувала студію електроакустичної музики. Працює як в академічних концертних жанрах (симфонічна, камерна, електроакустична музика, камерна опера) так і в сучасних мультидисциплінарних жанрах (аудіовізуальні інсталяції, перформанси). 2000 р. здійснила музичне програмування електроакустичного твору "Ziqquratu II" композитора Шарунаса Накаса (Литва). Її твори звучали на міжнародних фестивалях та концертах: Концертний сезон Ircam (Париж,1997), Saison musicale Abbaye de Royaumont,(Франція , 1999), «Bonk Festival» (Тампа, CША, 2001), Sonor Links' in Baku (Азербайджан, 2003), New Music Marathon (Прага,1999), Jauna muzika.E-muzika (Вільнюс, 2002), Takefu International Music Festival (Японія, 2002), 17 Dresdner Tage der Zeitgenossischen Musik (Дрезден, 2003), American Festival of Microtonal Music, (Нью-Йорк, 2004). Куратор численних проектів електронної музики в Україні, в тому числі «Електроакустика 2003-2008», «EM – візія 2005 - 2008». 1999 р. отримала ґрант Президента України на постановку опери "Числа і вітер" за поезією та живописом М. Воробйова, за яку в 2001 р. отримала премію Міністерства культури України ім. Л.Ревуцького. Автор музики до фільму «Мамай» (режисер Олесь Санін, 2004). Лауреат Національної премії ім. Олександра Довженка.

Клініка Дорошенка Грищенко –творче об’єднання, місія якого – оздоровлення суспільства через культуру. Впливаючи на людей інформаційно та емоційно, а головне – персонально, мистецтво є терапією для ідентичності. Воно позбавляє її соціальних фобій, допомагає людині долати власні неврози та соціокультурні забобони, відкриватися світу в його розмаїтості. Міжособистісний та міжкультурний діалог, отримання нового власного досвіду через відкриття іншого – наскрізна ідея кураторських проектів, які реалізовані Костянтином Дорошенком та Оксаною Грищенко в тандемі й поодинці. Серед них – виставки «Розіп’ятий Будда» (художник Олександр Ройтбурд (Україна-США), Київ, 2003, під патронатом Посольства США в Україні), «Полемічні твори» (художник Юрій Нікітін, Острог, 2003), «Пурифікація» (мультимедійний проект групи молодих митців з репрезентацією живопису, графіки, музичної інсталяції та літератури, Київ, 2004), «Гілізм» (художник Майкл Мерфенко (Велика Британія-Україна), Нью-Йорк, 2007), «Рік останній – рік перший» (фотограф Валерій Мілосердов, Київ, 2009, під патронатом Посольства Російської Федерації в Україні).