Дядя Ваня.
Автор - Антон Чехов.
Переклад - Аліса Вер та Олександр Ковалевський.

Класика тому й називається класикою, що час від часу виникає нестримне бажання повернутися до неї і знову відкрити щось просте і сокровенне.

Ми чомусь звикли, що Чехов – завжди напівтон, забуваючи, що Чехов - це ще й іронія. Остання, як відомо, є маскою для  беззахисних.

У цій виставі напівтони майже відсутні. Дія набирає обертів уже  з перших хвилин. Вмить персонажі перетворяться на застиглі маски, за якими вони надійно приховають від глядача свої істинні обличчя. Інколи ці маски будуть  страшними, іноді – огидними, іноді – жалюгідними та смішними.

Від страшного до комічного один крок. Гра в міражі. Але, коли немає  справжнього життя, то живуть міражами. Все-таки, краще, ніж нічого.

У ролі Войницького – з.а.України Олексій Вертинський.

У виставі зайняті: н.а.України – Тамара Яценко, Валерій Шептекіта, Олександр Безсмертний; з.а. України Тетяна Стебловська; актори – Станіслав Боклан, Наталка Васько, Римма Зюбіна, Ліліана Ребрик, Ігор Портянко, Борис Геогієвський та ін.

Режисер-постановник – з.д.м. України Станіслав Мойсеєв
Художник-постановник – з.д.м. України Андрій Александрович-Дочевський